Блоги → Перегляд

ЗОЛОТІ ПРАВИЛА СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ

Неділя, 16:38, 12/05

Рейтинг
1 0
Переглядів
255

0
0

1. Критика і психологія

     Сучасні засоби масової інформації – телебачення, радіо, газети, інтернет за основу своїх матеріалів беруть природні катаклізми, катастрофи, дорожньо-транспортні пригоди, політичні та світські скандали і необмежену критику всього і всіх, навіюючи публіці постійний синдром страху, зневіри та розпачу. При цьому провідні спеціалісти мас-медіа не можуть не знати, що деструктивна критика відомих політиків, державних та громадських діячів, керівників місцевих органів самоврядування тощо, як правило, призводить не до покращення реальної дійсності, а до її суттєвого погіршення.

     Сьогодні стало модним серед вітчизняних засобів інформації безперервною лавиною вливати у вуха слухачів, глядачів та читачів негативну інформаційну потеруху у вигляді злісної, похмурої критики, мета якої спровокувати суспільство на вкрай негативне ставлення по існуючого порядку речей і, в першу чергу, до влади, котра завжди була і залишається запорукою стабільності і порядку в державі. Засоби інформації, ніби навмисно, розхитуючи державний човен, провокують усілякі анти суспільні виступи та заворушення, нав’язуючи громадянам хибну модель частої зміни уряду, парламенту і т.д., і т.п., яка притаманна для всіх нестабільних та малорозвинених країн. При цьому свої провокаційні дії вони вміло маскують під гучними лозунгами свободи слова, свободи преси та демократії.

     Безумовно, немає сумніву у тому, що засоби інформації, як і кожна окрема людина, мають право висловлювати свою думку, критикувати, осуджувати та виявляти своє невдоволення існуючим станом речей. Але робити це слід у досить м`якій і толерантній формі, щоб не залишити глибоких ран у підсвідомості того, на кого спрямована конструктивна критика, від якої неможливо відмовитися. При цьому завжди потрібно пам’ятати, що навіть цілком справедлива критика дуже рідко сприяє прогресивному розвитку суспільства. І цьому існує безліч житейських та історичних прикладів. У побуті, як би довго не називали п’яницю алкоголіком, пити він від цього не перестане, поки не будуть застосовані дієві засоби у вигляді добровільного чи примусового лікування. Так і в суспільстві, скільки б не називали найбільш активних людей олігархами, корупціонерами, хабарниками, злодіями, їхні моральні вади від цього нікуди не зникнуть, поки не будуть впроваджені відповідні механізми контролю та викорінення зазначеного соціального зла.

     У своїх взаємостосунках з людьми (віч-на-віч, чи за допомогою засобів інформації) кожен з нас має пам’ятати, що більшість індивідів мислить не логічно, а емоційно, керуючись у своїх діях забобонами, а у вчинках – гординею, марнославством та особистою користю. Тому необачна, різка критика може стати тією небезпечною іскрою, котра здатна викликати пороховий вибух у людській підсвідомості. В окремих випадках такий вибух призводить до сумних наслідків: побиття і, навіть, вбивства журналістів, громадських активістів, які у своїй викривальній критиці переступили червону межу.

     Докори та різка критика не мають жодного сенсу, тому що більшість людей намагається за допомогою різноманітних логічних міркувань – помилкових чи правильних – виправдати себе у власних очах та в очах оточуючих за свої антисоціальні дії.

     За опитуваннями, проведеними в одній з в’язниць суворого режиму, де відбувають покарання закоренілі кримінальні злочинці – бандити та ґвалтівники, виявилося, що серед ув’язнених лише декілька відсотків визнають себе винними у скоєних злочинах, тобто поганими людьми. Тоді як більшість серед них вважає себе такими ж добропорядними, як і інші люди. Вони дуже красномовно та аргументовано розповідали, чому були змушені скоїти той чи інший злочин: пограбувати банк, відкрити стрілянину, ґвалтувати жінок і т.п. а це свідчить лише про те, що у 99-ти випадків зі 100 люди ні в чому собі не докоряють, якими б винуватими вони не були.

     Критика не має жодного сенсу ще й тому, що примушує людину захищатися та оправдовуватися. Вона небезпечна тим, що наносить дошкульний удар по нашій гордині, зачіпає почуття власної гідності і викликає образу. Якщо хтось сильно образить нас, ми будемо пам’ятати про це упродовж всього життя.

     Тоді чому журналісти, громадські активісти, політики, які критикують інших людей, мають розраховувати на їхню поблажливість і на те, що на образи вони реагуватимуть люб’язною посмішкою або жартами? Кожен з ображених реагуватиме відповідно до свого кармічного характеру: хтось почне оправдовуватися, позиватися до суду, хтось гордо махне рукою і промовчить, хтось затаїть злість і буде таємно мстити, хтось вдасться до прямого рукоприкладства і, навіть, до зброї… І про це слід завжди пам’ятати критикам. Вони повинні зрозуміти, що на рівні Вищих Законів Всесвіту жодній людині не дозволено безкарно втручатися в особисте «Его» іншої людини.

     Людській натурі притаманно звинувачувати у своїх негараздах кого завгодно, тільки не себе. Тому завтра, коли нам захочеться когось покритикувати, згадаймо про те, що критика схожа на бумеранг, який завжди повертається до свого власника. Подумаємо й про те, що людина, яку ми збираємося звинуватити, буде захищатися і відповість тим, що в свою чергу звинуватить нас.

     Перш ніж критикувати інших, потрібно брати до уваги той факт, як ми вчинили б самі за аналогічних обставин, перебуваючи на тій чи іншій посаді або керуючи великим бізнесом. Не даремно ж у Біблії написано: «Нехай першим кине у неї камінь той, хто без гріха». На Землі не існує досконалих людей, тому що всі, хто народжується тут, з`являються на білий світ з метою перевірок, випробувань, спокутувань та розплати за свої погані вчинки у попередніх життях. Виняток становлять лише поодинокі посланці з Вищих Світів, які, добровільно полишивши свій високий духовний сан, втілюються серед земних людей, щоб навчити їх чомусь важливому і мудрому, підтримуючи у такий спосіб на планеті рівновагу та гармонію Стихій.

     Розпочинати удосконалювати світ потрібно не з когось, а в першу чергу з самого себе. Замість того, щоб критикувати та осуджувати людей, давайте спробуємо зрозуміти їх, зрозуміти мотиви їхніх вчинків. Спробуємо уявити собі, чому вони роблять саме так, а не по-іншому. Такий аналіз набагато корисніший і цікавіший, ніж деструктивна критика, він розвиває в людині співчуття до оточуючих, терпимість та доброзичливість.

     Будь-який дурень може критикувати, осуджувати і висловлювати незадоволення – і більшість дурнів робить саме так.

Коментарі

mart mart 23:50
0
Ви написали брехню про порошенка. Коли ви почнете використовувати свої власні поради?=ЗОЛОТІ ПРАВИЛА?

https://politiko.ua/blogpost153419
''Мужні, волелюбні, прекрасні юнаки та юнки незалежної країни, дозвольте попросити вас лише про одне – не залишайтеся осторонь, не залишайтеся байдужими і всі, як один, відгукніться на мій могутній заклик та прийдіть на виборчі дільниці, щоб віддати свій дорогоцінний голос за достойне майбутнє своєї Вітчизни, за котре так мужньо і наполегливо бореться чинний президент-державник – Петро Порошенко.''


Ви що---з Марса чи з Канади?

Як так можна брехати і ще називатись слугою бога?
mart mart   23:53
0

Як зіпсувся сайт ви собі поставили більше плюсів ніж всі інші.

Це по божому так?
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі