Блоги → Перегляд

Метикайлові про його "укр народ оцінював не по походженню а розуму і ділах"

П'ятниця, 18:41, 17/05

Рейтинг
0 0
Переглядів
522

0
0
У цій статті згадуються
Василь Горбаль
Громадський діяч

 

 

Так?----а я тобі документально доведу що брешеш.

 

В чому "записана" пам"ять народу?----а от у цьому ,бо це не на одному випадку узагальнили:

 

 

http://aphorism.org.ua/subrazd.php?page=1&pages_block=1&rid=2&sid=234

 

Матві́й Но́мис[1][2][3] (М. Но́мис, справжнє ім'я, по батькові і прізвище — Матві́й Тере́нтійович Си́монов; 17 (29) листопада 1823, с. Зарігтепер Оржицького району Полтавської обл. — 26 грудня 1900 (8 січня 1901), Лубни) — український етнограффольклористписьменник і педагог, укладач і видавець одного з найповніших і найавторитетніших зібрань-антології українського усного фольклору малих жанрів (прислів'яприказкизагадки, стійкі мовні порівняння тощо).

 

Творча діяльність

Матвій Симонов протягом життя збирав цінні матеріали про народний побут, звичаї та обряди, записав чимало зразків усної народної творчості.

Друкуватися почав 1858 року. Опублікував кілька статей про українські народні звичаї та обряди.

 

lossy-page1-250px-Matvii_Nomys.tif.jpg

Свої праці Матвій Симонов підписував М.Номис — цей псевдонім утворений від частини (без -ов) справжнього прізвища, прочитаного у зворотному порядку і абревіатури імені письменника і фольклориста. Саме під таким ім'ям він і відомий широкому загалу.

Найвизначніша праця М. Номиса — «Українські приказки, прислів'я і таке інше. Збірники О. Марковича і других. Спорудив М.Номис» (СПб,1864), яка містить понад 14,5 тис. приказок і загадок. У ній опубліковані також записи Степана РуданськогоВасиль Михайлович" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Василя Білозерського, Пантелеймона Куліша, В. Лазаревського, Марка Вовчка та інших.

Матвій Номис є також автором збірки «Оповідання М. Т. Симонова (Номиса)» (1900).

 

 

Прислів'я, приказки / ЖИД — Збірка М. Номиса

 

 

  1. Недовірок.
       
     
  2. Іродове кодло.
       
     
  3. Ай коза, ай коза! хоч розірвалась, та не подалась (Казав жид, стоячи над своєю козою, що її розірвали вовки).
       
     
  4. Без одного жида, ярмарок буде.
       
     
  5. Відважний Жид і в школі грішить.
       
     
  6. Гаспидська Жидова.
       
     
  7. Горобці в очерет, а Жиди в кучки.
       
     
  8. Дурний ґой-невіра: — (жидівське) — Жид Жидом завжди смердить (про вихристів).
       
     
  9. Ей вей Каламай, продав жінку за печінку, а сам ходить як бугай.
       
     
  10. ЖИД ЯК не ошукає, то і не пообідає.
       
     
  11. Жид брехнею живе, все з нас тягне.
       
     
  12. Жид хату закладає, та муркотить (Богу все молиться).
       
     
  13. Жид мовить: "Хрест не зіпсує, ні направить".
       
     
  14. Жид ні сіє, ні оре, а обманом живе.
       
     
  15. Жид як не збреше (не обманить), то удавиться.
       
     
  16. Жид і молячись, вчиться обманути.
       
     
  17. Жид-Єврей, повна с-ка червей.
       
     
  18. Жидів як собак.
       
     
  19. Жидівське і панське не пропаде.
       
     
  20. Жида перехрести, та голову відотни.
       
     
1  2 
19.jpg pusto.gif
15.jpg

1  2

  

  1. Жида вбий — сорок гріхів з душі.
       
     
  2. Жиде-Жиде свине (свиняче ухо).
       
     
  3. Жиди, Жиди! Верніться та візьміть свою тітку (Лихоманку; кричать на проїжджаючих Жидів).
       
     
  4. Кукіль з пшениці вибирати Жидів і Ляхів різати.
       
     
  5. Ні одного вихриста могилки не видно.
       
     
  6. На тобі сину рака, нажерися та молоти.
       
     
  7. Над Жида нема кріпшого в вірі.
       
     
  8. Не хотіли Жиди їсти манну — найже зїдять дідька.
    — ... нехай же їдять цибулю.

       
     
  9. Не чіпай Жида, бо велика огида.
       
     
  10. Псявіра (на жида більше)! Псяюхо!
    — Песій син!
    — Собачий син!

       
     
  11. Рабін умер, а книжка зісталась.
       
     
  12. Способом, способом, дванадцять Жидів на силу корець хмелю витаскали на гору.
       
     
  13. То Жидівська напасть.
       
     
  14. Усякому мирянину по семеро Жидовинів.
       
     
  15. Хоч би Жид був з неба, вірити йому не треба.
       
     
  16. Як біда, ми до Жида (докір тому, що при лихові іде до шинку).
       
     
  17. Як біда то до Жида, а як мине біда — най дідько бере Жида.
       

Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ

 

 

 

 

 

Як бачим---він на два боки записав а не тенденційно

Коментарі

mart mart 18:48
0
Жид ні сіє, ні оре, а обманом живе.= Євреї не могли купувати землю,заборонено було.

Тому не орали.
mart mart 19:03
0
Про москалів то думаю цих приказок у кілька разів більше записав.
mart mart   19:09
0

ну ні---51 про москаля
=
http://aphorism.org.ua/subrazd.php?page=1&pages_block=1&rid=2&sid=240

"А багато було людей в церкві"?
— Людей, мамо, не було нікогісінько, тілько самі москалі — так що й голки не було де встромити.


"Мені і удод закує"! (відказує Москаль).


"Тату, лізе чорт у хату"!
— "Дарма, хоч і два, аби не москаль".


"Щоб ти зозулі не чув"! (каже баба).


Іде Москаля так як трави.=(так казали гусуси під Перемишлем у 1914? році)


Бов, бов, по московськи бреше.


Від Москаля поли вріж та втікай.


Від чорта відхрестишся, а від москаля не відмолишся.


Варив чорт з Москалем пиво, та й пива відрікся.


Вижу, що чорт Москаля ніс у хижу.


З Москалем дружи, а камінь за пазухою держи.


З Москалем бувай а камінь в пазусі тримай.


Зі солдатом — не зі своїм братом, не братайся.


За Москалем панство: коло ноги ременяки — і все господарство.


Звичайно, Московська напасть.


Казав Москаль ПРАВО, та й збрехав браво.


Козак з Дону, Козак з роду.


Коли чорт і москаль що вкрали, то поминай, як звали.


Коли Москаль каже сухо, то напевно застрягнеш по вухо.
— Як Москаль скаже сухо, то під німайсь по самі вуха, то ще замочишся.
mart mart 19:28
0
Воно то українець по ділах оцінював---але пізніше і узагальнював для майбутнього
Оце все, що зверху, стосується лише пращурів отих придурків, що зараз вибрали Вованчика - двоногого порожньоголового планктона.

В усякого народу візуальна більшість складається із лінивого ледаща типу голохвастових. Я ж кажу про тих, хто складає підмурок та сутність українського народу. Тих хто сумлінно працює - хто головою, хто - руками: про тих, кому ніколи придивлятися - який у кого ніс та вуха.

А тобі, марте, годі вихвалятися своєю дикістю - ти вже достатньо переконав мене, що ти - звичайнісінький нацик.

Співчуваю твоєму оточеннею!
mart mart   01:30
0

нацик--якої нації? не буває просто без кольору
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.