Блоги → Перегляд

Президентські амбіції, «мерські» гарантії й нокаутуючий клієнтелізм

Понеділок, 15:50, 16.09.19

Рейтинг
0 0
Переглядів
1239

0
0

Чому мер столиці – суперважковаговик зазнає в політиці поразку за поразкою?

Україна по-праву пишається спортивними перемогами Віталія Кличка. І направду шкода, що ця історія успіху не знайшла свого ефективного продовження у політиці.

Сьогодні столичний міський голова, який спирається на прямий мандат волевиявлення четвертини столичних виборців, невблаганно програє «зеленому» претенденту. В Зеленського і Ко мандат, усе ж, на дві третини більший.

Чому немає здивування? Мабуть тому, що Віталію Володимировичу вже не вперше програвати президентам. Памятаєте Відень 2014-го? Саме там і тоді при очевидній рейтинговій перевазі ще вчорашній  головний конкурент Януковича Віталій Кличко просто «договірно» взяв і програв претенденту у легшій вазі – Порошенку. Технічний нокаут? Радше банальний клієнтелізм.

Секретні історії про великі гроші

На тій таємній зустрічі Кличка із Порошенком у Відні за «реферування» Фірташа і Льовочкіна, чемпіон згодився обміняти свої президентські амбіції на нерівноцінні «мерські гарантії». І замість плебісцитарного лідерства став заручником патрон-кліентелізму. Відтоді він щоразу мусить виправдовуватись, розвіюючи нерепутаційний сумнів: Кличко став мером завдяки, усе ж, киянам – чи дякуючи впливовим олігархам?

Та нерепутаційні історії в команді Віталія Кличка, схоже, ніколи не вважали особливо ризиковими. У своїй «мерській» іпостасі він надто часто справляв враження несамостійного гравця, залежного від політичних впливів і «прохань» бізнесу. Зустріч у Фірташа, день народження Столара, чартер Микитася, сутички з киянами через скандальні забудови Страннікова, відмова пройти детектор брехні в рамках справи про бюджетний дерибан – ці та ряд інших гучних «клієнтських» історій – зрештою й зіграли злий жарт з «мером усіх киян». Бо якраз через подібні історії протягом усіх цих років опоненти і критики Кличка мали змогу говорити не стільки про розвиток столиці, скільки про мільярдні фінансові порушення та пов’язані з ними економічні втрати київської влади.

Вражаюча цифра: 193 кримінальні провадження! І це – лише на підставі офіційно виявлених аудиторами бюджетних порушень. За 140 справами розслідування все ще тривають. Інші 53 кримінальні провадження вже припинили – кажуть, що не довели. Могли й не довести, але ж куди дітись від суспільного розголосу? Адже окремі будівельні справи настільки «у фокусі» та «на поверхні», що всі схеми людям видно просто «у прямому етері».

 

Шулявська «втома»

Не ходитимемо далеко – зупинимось на Шулявці. Історія «зняття втоми» цього багатостраждального мосту вже відома і розказана журналістами програми «Схеми». Кличко свідомо здійснив 100% передоплату робіт за цим проектом, хоча про фіктивність фірм, які отримали бюджетні 590 млн, мера попереджали журналісти. Всі ці гроші, як показали автори програми «Схеми», Микитась перевів на купівлю ТРЦ на території заводу Арсенал – якщо детальніше, то кошти спочатку опинились на депозиті Укртрансбанку, під який взяли кредит і вже за нього купили ТРЦ.

Але цього виявилось недостатньо, тож кажуть, що Странніков згодом організував бюджетну виплату ще 114 мільйонів компанії Микитася, і ще 230 млн подає на наступний бюджет. План, як бачимо, амбітний! Проте акти виконаних робіт сьогодні в «групи Микитася» є лише на 50 мільйонів.

 

Небесна кара  

А ця історія «літає у повітрі» Державної архітектурно-будівельної інспекції з часів, коли її очолював Андрій Странніков. Якось в одному з районів Києва збудували церкву. Коли настав час вводити її в експлуатацію, батюшка пішов до Страннікова. А той попросив – ні, не благословення – а «позолотити ручку»! Спочатку йшлося про 20 тис у.о., а потім запит зріс до 50 тис. Але священники – не прості люди, і ображати їх не тільки грішно, а ще й карно. І небесна кара не забарилась – наступного ж дня Страннікова зняли з посади.

У команді Віталія Кличка є досить симпатична дівчина – Анна Старостенко. Та говорять, що за милим обличчям ховається потужна хватка до ґешефту на освітніх та гуманітарних питаннях у Києві.

Ви незадоволені якістю шкілької освіти, вашим дітям нема куди ходити в садок? Все це теж можна віднести до «напрацювань» пані Старостенко.

  

Довірена особа

Вона дуже давно у команді світового чемпіона: 7 років керувала фондом братів Кличків, потім була депутатом від партії УДАР. Відома своєю відданістю братам. Кажуть, кожну свою дію вона дисципліновано погоджує з Віталієм Володимировичем. У Кличка вона займається не лише наукою та спортом, а й культурою і охороною спадщини. Для чого? Припускають – щоб беззаперечно погоджувати будь-яку забудову в історичній частині Києва. Дійсно, в таких справах треба виключно своя людина!

Тож освіту, як подейкують, віддали Старостенко задля «компенсації моральних збитків» й «приробітку» на дрібні жіночі радощі. От вона і заробляє: то знищивши під забудову дитячий садок на Пушкінській, то бездіяльно потураючи рейдерському захопленню олімпійської школи з вітрильного спорту… В нещодавніх журналістських розслідуваннях, де згадувалась Старостенко, говорили про те, як вона «викачує» зі шкіл по 10 тис. доларів.

Можна не сумніватися: після зміни влади у Старостенко виникнуть серйозні проблеми – саме її підписи стоять під чималою кількістю документів із корупційним «душком». Втім, у Зе-команді обіцяють справи проти багатьох чиновників – з весни ж ще пам’ятаємо про «час садити»!

 

«Мерські» друзі й політичні консультації

А зараз відставлений з очільництва КМДА Віталій Кличко похапцем готує виборчий бліц-криг. Мер хоче ініціювати дострокові вибори до Київради та у вівторок говоритиме про це з керівниками фракцій.

Чи домовиться? Мабуть що так. Адже, наприклад, одним із таких керівників фракцій є вже згадуваний нами «мерський» друг і колишній підлеглий – Андрій Странніков, він нині керує «Солідарністю» в Київраді. Наскільки ефективно забезпечить Странніков своєму партнеру-чемпіону належну солідарність серед депутатів, побачимо дуже скоро. Бо він сам та його забудовний бізнес неабияк має за що дякувати меру Києва Кличку.

 

 «Ложечки» знайшлися – осад зостався

Сьогодні Віталій Володимирович апелює до свого прямого мандату на владу, отриманого від киян. На жаль, очільник столиці, говорячи це, не враховує, що оцінку його команді й каденції кияни попередньо вже дали. Адже не випадково жоден представник команди Віталія Кличка не отримав підтримки на виборах до Верховної Ради!

Сталося це, зокрема, і тому, що ця сама «ударна» команда системно та наполегливо перешкоджала бажаному для киян проведенню виборів до районних рад. Громада це не «проковтнула» й не пробачила! Тому, оскільки у Кличка так вперто не бажали випустити з власних  рук і передати в райони привабливі земельні, комунальні й майнові питання – доведеться тепер усім разом передати владу.

Коментарі

Немає коментарів
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.