Блоги → Перегляд

як врятувати Зелю

П'ятниця, 23:38, 06.12.19

Рейтинг
0 0
Переглядів
991

0
0

Україна мала двох президентів, які не дуже прагнули такими буть. Один признався сам в Олени Ромінової при бесіді „В ніч на суботу“ на УТ-1. Це про черепки і про бджоли. Другий не признається. Але по ньому видно. Вже й сам не рад. Хтось бідаку переконав, що Президента можна вдавати. А вдавати він мастак. Язик меле дуже гарно, зі серйозною міною, та все про щось інше, новеньке. Біда лиш, що війна— таки не жарти. Думав я, думав, чого такого йому конче треба від тезки віч-на-віч, що аж до Парижу того загнав? Аж тут осяйнуло: єдине, чого Зеля може просити (так, щоб ніхто не чув) в Парижі— це пляну допомоги,— як би тихесенько роззброїти те військо, якому він і є Головним Командиром.  Бо самому сили ніяк не стане. На це, йому, правда, дав мандата мій коханий перетраханий нарід, що ним Господь у своїй всемилосердній ласці мене наділив.  Нарід 25 років мирно гнив у мос******кій дупі, а тут його якісь „пасійонарії“, не попередивши, витягнули на сонце. Народу не сподобалося. Народ хтить миру. І народ не є дурний. Народ добре знає, що всіх не пересадять, а до тих, хто знову сховається в мос******кій дупі, повернеться улюблений дух і тепло звично мирного хліва.  Правда, народ може Зелю перестати любити. Наприклад, коли схочеться їсти. Тоді вернути любов можна одним-єдиним способом:— віддати „пасійонаріів“ під кухонний ніж. Тим паче, що вони готові й самі зібратися в одному місці на майдані. Велика перевага Зелі— в тім, що він злякався завчасу і має шанс про все домовитися віч-на-віч з тезкою, поки не почалося… Вітя злякався надто пізно, і не встиг усього скомбінувати. Треба було тікать.  Цей тікать не буде, тікати будуть новооголошені „вороги народу“ під його ж, народу, радісне улюлюкання.

Коментарі

Немає коментарів
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі