Блоги → Перегляд

ЗОЛОТІ ПРАВИЛА СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ

Субота, 21:26, 16.05.20

Рейтинг
4 0
Переглядів
503

0
0

17.     Невдячні діти

     Упродовж багатьох тисячоліть батьки рвуть на собі коси від невдячності дітей. Навіть шекспірівський король Лір вигукнув: «Болючіше, ніж бути вкушеним змією, невдячну виплекать дитину!» Невдячність природна, як бур`ян, вдячність схожа на розу, за якою потрібно доглядати. Тому діти не можуть бути вдячними, якщо батьки не виховали в них це почуття. Якщо ми ніколи не вчили їх висловлювати вдячність іншим, то чи можемо ми чекати від них вдячності по відношенню до нас?

     Я знав одного чоловіка з Харкова, який виховує двох нерідних дітей. Він важко працює на машинобудівному заводі, заробляючи 7000 гривень на місяць. Він одружився на вдові з двома дітьми, які закінчували школу. Спочатку хлопчик, а через рік і дівчинка захотіли вступити до коледжу. Щоб заплатити за навчання, вітчим змушений був оформити банківський кредит і дати можливість двом дорослим пасинкам навчатися у коледжі. За свою невелику зарплату Микола, так звали чоловіка, купував продукти, одяг, платив за квартиру та погашав банківський кредит. Він працював, як віл, двічі, а то й тричі на тиждень залишаючись на понаднормову роботу, і ніколи не скаржився.

     Чи подякував йому хоч хтось за це? Ні дружині, ні дітям таке навіть не спало на думку. Його дружина сприймала все як належне, а діти наслідували її приклад. Вони ніколи не думали, що чимось зобов’язані своєму вітчиму. Хто винен у цьому? Діти? Безумовно, але найбільш винною була мати. Їй здавалося обтяжливим засмічувати їхнє молоде життя почуттям обов’язку перед іншими. А тому їй ніколи не спадало на думку сказати дітям, що їхній вітчим для них як добрий татусь, котрий допомагає їм здобути освіту в коледжі. Замість цього вона міркувала приблизно так: «Це найменше з того, що він міг зробити для нас».

     Їй здавалося, що вона оберігала своїх дітей від почуття довжників, а насправді вона виховувала в них небезпечне ставлення до життя, коли не вони, а весь світ чимось їм зобов’язаний. З часом таке споживацьке виховання призвело до трагедії: син намагався «позичити» гроші у свого хазяїна і опинився в тюрмі. Слід постійно пам’ятати, що наші діти, здебільшого, стають такими, якими ми самі їх робимо.

     Моя мама, Антоніна Макарівна, якій виповнилося 85 років, любить піклуватися про родичів. Вона постійно допомагала бабусі Єві, матері мого тата Олександра. І сьогодні я подумки переношусь у минуле і згадую, як вона турботливо піклувалася про мою хвору тітоньку Раю. Згадую, як вона піклувалася про двоюрідного племінника, який приїхав з села до обласного центру навчатися на інженера-механіка і майже сім років почував себе неначе вдома. Чи створювали вони для неї певні незручності? Думаю, що часто, але про це ніколи не можна було довідатися з її поведінки. Вона любила і свою свекруху, і свою братову, і свого двоюрідного племінника, і всіх інших родичів, завжди намагаючись створити для них комфортну обстановку. Родичі ніколи не були для неї тягарем.   При цьому вона ніколи не вважала, що робить щось благородне і не чекала вдячності за турботу. Для неї це було цілком природно. Зараз вона має троє онуків і четверо правнуків. Діти, онуки та правнуки обожнюють її та прагнуть спілкуватися з нею якомога більше. І викликано це не вдячністю, а щирою любов`ю, тому що вони виросли в атмосфері тепла і всеосяжної доброти.

     Нам, батькам, слід зрозуміти, що для виховання благородних та вдячних дітей, ми самі повинні проявляти вдячність та благородство по відношенню до інших людей. Не забувайте, що діти люблять слухати та підслуховувати розмови дорослих. Тому ніколи не применшуйте гідність інших людей за їхньої присутності. Ніколи не кажіть: «Погляньте на цей бабусин подарунок. Він, напевно, найдешевший з усього, що є в супермаркеті». Таке зауваження може показатися нам цілком природним, а діти слухають… Було б набагато краще, коли б ви щиро похвалили бабусю: «Подумати тільки, не зважаючи на хворі ноги, вона сама відвідала магазин і придбала для нас цю чудову шкатулочку. Яка прекрасна людина, наша бабуся! Давайте, діти, зателефонуємо їй та ще раз подякуємо».

     Саме завдяки такому вихованню наші діти на підсвідомому рівні засвоять звичку цінувати доброту та висловлювати свою вдячність тим, хто робить добро. Невдячними виростають діти у тих сім`ях, де невдячні по відношенню до інших людей їхні батьки.

Коментарі

Немає коментарів
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі