Блоги → Перегляд

Світ після коронавірусу

П'ятниця, 16:18, 03.07.20

Рейтинг
0 0
Переглядів
337

0
0
У цій статті згадуються

 

Світ після коронавірусу

 

 

Вступ

 

Про перебіг сучасної світової коронавірусної кризи, прогнози подальшого розвитку і її вплив на політичні та економічні процеси є повно новин, аналітичних програм та різноманітних матеріалів на просторах інтернету. І оскільки тепер практично перестає мати значення, це спеціально кимось задуманий, створений і запущений в світ вірус, ідею подібного до якого ну дуже реалістично (на відміну від однойменного фільму 2016 року) описує Ден Браун в фантастичному романі “Інферно” в 2013 - чи це просто вибрик природи, то фокус суспільного інтересу поступово, але неминуче переходить з причин коронавірусу та його перебігу на наслідки, щодо очікування яких, що цікаво, ще задовго до коронавірусу багато кому було видно, що “ми зіткнулися з такою кризою, якої ніколи не було, щодо якої у нас нема не просто засобів впливу, але і адекватних моделей розуміння”.

 

Інакше кажучи, зелену вулицю для реалізації потенціалу раніше нагромаджених суспільних можливостей і потреб відкриває саме коронавірус, хоч більшість тих змін, які потягне за собою ніби як він, були актуальними вже тривалий час.

 

Звичайно що це дуже цікаво, обговорювати численні, чи навіть незліченні, перехідні процеси та наслідки коронавірусної світової кризи, на зразок ліквідації непотрібних виробництв, які можуть бути цілком автоматичними;

чи що роль національних держав, суперечностей між ними і їх втручання в економіку долають тенденцію до їхньої ліквідації;

чи що з'являться нові норми, угоди, інститути, які визначать, як країни будуть взаємодіяти;

чи що має бути виборчий ценз, а не масовий виборець, тобто що якщо громадянином кожен стає автоматично, то виборцем - за бажанням брати на себе цю відповідальність, плюс якщо є відповідність критеріям виборця, оскільки зараз, через майже автоматичний розвиток господарських засобів, політикам для обрання, замість показувати результати своєї діяльності, треба просто подобатися мало думаючій юрбі;

чи що для подолання наслідку масового виборчого права, безпрецедентної некомпетентності урядів і президентів, керувати державними органами мають професіонали - подібно до того, як це сталося, коли в 90-сті роки 20-го сторіччя, замість власників, корпораціями стали керувати професійні менеджери;

чи що медицина і оргструктури навколо неї скоріш за все виграють, отримавши потужний досвід в реагуванні на коронавірусний виклик та об’єднанні сил та інтелектів задля їхнього подолання;

чи що оскільки справжня науковість, тобто правдивість тих чи інших теорій насправді ніколи не встановлювалась консенсусом навколонаукових спільнот, а тільки їх відповідністю фактам дійсності, які єдині дають критерій правдивості теорій і недалекості їхніх замовчувачів при тих чи інших матеріальних чи якихось інших спецкоритах, а найпершою ознакою правильності моделі чогось є здатність цієї моделі сприяти його прогнозу, тобто якщо вчора зроблені тоді здавалося ризиковані висновки співпадають з несподіваною дійсністю сьогодення, то чиясь неспроможність зробити елементарний висновок щодо правильності моделі, на якій грунтувались ті вчорашні висновки, усе більш очевидно починає бути не просто гальмом на його особистому мисленні, а вже цілком визначеним наміром цієї людини паскудити науці з метою захистити свій шкурний інтерес;

чи що буде зростання безконтактної економіки та узаконені нові трудові відносини, коли бути вісім годин в офісі стане необов'язковим, чи навіть небажаним, а концертні зали та стадіони почнуть поступатися віртуальним формам сприйняття мистецтва та спорту.

 

Захоплюючу розмову на ці та інші подібні теми із списку гадок на тему  післякоронавірусності, яка швидко гряде, можна продовжувати практично без кінця, як от зокрема про те, що розвиток світового господарства вже сьогодні на такому рівні, що навряд чи в когось є сумнів у тому, що забезпечення усім людям на Землі гідного рівня життя не складає жодної проблеми, тобто жодної технічної проблеми,

але ми тут зупинимось і звернемо увагу на суть змін, які настають з буквально калейдоскопічною (в історичному масштабі) блискавичністю, оскільки наявність її розуміння дасть можливість, замість дивуватися, виводити, в кожному конкретному випадку, тенденції для всіх конкретних речей, зміни в яких можуть нас цікавити - надалі уже з допомогою чисто природної логіки та здорового глузду.

 

 

Цивілізаційна криза

 

Цивілізаційна криза — це сучасна криза цивілізаційного росту, тобто необхідний перехідний етап процесів прогресу людства. Через це дана криза не може відбуватися десь в іншому місці, окрім точки розвитку людської цивілізації. І звичайно що оскільки локомотивом цивілізаційних процесів людства є західна цивілізація, то саме якраз вона, західна цивілізація, першою опиниться в постцивілізаційнокризовому світі. Не доводиться сумніватися, що вслід за локомотивом цивілізаційних змін туди, в новий світ, закотяться і решту вагонів всього потягу людської цивілізації — але це відбудеться з ними, як завжди буває в подібних випадках, дещо пізніше.

 

І через те, що ті людські спільноти, які першими усвідомлять, в який бік веде річище змін і рушать згідно з ним, а не всупереч йому, стануть лідерами, видається таким актуальним сьогодні, зараз, спробувати зрозуміти, що це за суспільні потреби? Які дуже підпирають, але наразі сьогодні не реалізовані? Тобто що саме чекає нас після коронавірусу, враховуючи наявність розуміння того, що коронавірус - це тільки привід, пусковий механізм змін, які вже давно напоготові, як це завжди і бувало в результаті цивілізаційних потрясінь на зразок світових війн та пошестей, і тільки інерція вчорашнього дня, сьогодні вже знищена вірусом, була гальмом на їхньому шляху. Адже коли криза мине, контури нового світового порядку сформуються дуже швидко.

 

Що ж стосовно розуміння суті дійсно фундаментальних глибинних цивілізаційних змін, які через посередництво нинішньої кризи грядуть швидко і невідворотно, то хоч трохи задовільне уяснення їх на жаль принципово неможливе без деталізації розуміння деяких тісно пов’язаних між собою фундаментальних понять, зокрема суті людини та суті прогресу.

 

А оскільки ми в курсі, що сутність людини, її природа — це не абстракт, властивий окремому індивіду, а в своїй дійсності вона є сукупністю усіх людських відносин, то раз ми розуміємо, що зміни, які грядуть, мають сутнісний характер, ми робимо простий висновок про те, що зміни полягають у зміні людських відносин, каталізатором яких, через розвиток господарських взаємин, став розвиток інформаційних технологій.

 

Коли розглянути усі відносини, в яких люди перебувають один з одним і сукупність яких складає собою сутність людини, то легко зауважити, що вони поділяються, за цілком природними ознаками, на три основні класи — на родові, господарські і духовні людські відносини. І якщо не намагатися абсолютизувати господарські відносини, класифікуючи усі решту людські відносини як похідні від господарських, як “надбудову”, що справді мало місце в період форсованого розвитку господарських відносин (капіталізму), то найцікавішим питанням щодо людських відносин починає бути питання про реальну структуру людських відносин.

 

Не зупиняючись на тому очевидному факті, що фундаментом усіх відносин не можуть не бути родові відносини, тобто відносини, в які люди вступають для продовження людського роду і без яких усі решту відносини — зрозуміло чому — втрачають сенс, зупинимось на питанні про те, зміни в якому напрямку можна очікувати в людських відносинах в процесі подальшого розвитку і тотального впровадження інформаційних технологій.

 

Для більш повної відповіді на це питання необхідно зауважити той момент, що четверте покоління загальних засобів людського спілкування, інформаційні технології (ІТ), окрім усього іншого, сприяють розвитку наукових знань і технічних засобів значно більш потужно, аніж як це робило третє покоління загальних засобів людського спілкування, тобто ЗМІ та засоби зв’язку (після першого - власне мови, та другого - письма). В результаті швидкість розвитку наукових знань і технічних засобів вже сьогодні, на біду вторинним спільнотам типу СССР, настільки зросла, що тепер, на відміну від часів СССР, за той час, який їм потрібний для м'яко кажучи копіювання типу "чик-чирик" тих чи інших технічних та технологічних досягнень цивілізованих суспільств, більшість тих досягнень стають безнадійно застарілими.

 

Ясно також, що значення навіть і значно прискореної технологічної та технічної еволюції, як і значення технічних засобів зокрема і господарських взаємин взагалі, для власне людських відносин, вже зараз суттєво зменшилося у порівнянні із їх гіпертрофовано перебільшеним значенням в період форсованого розвитку господарських взаємин (капіталізму), який уже практично закінчився, після досягнення такого рівня розвитку господарських взаємин, який необхідний як для виконання усіх своїх задач без залучення фанатизму його учасників, так і для подальшого свого розвитку.

 

Незаперечно до останнього часу пріоритетне положення господарських взаємин, серед решту людських взаємин періоду форсованого розвитку  господарських взаємин (капіталізму), тепер перестає бути пріоритетним.

 

 

Розвиток людських взаємин

 

Зменшення труднощів побуту, як наслідок розвитку науки і технічних засобів взагалі та засобів сполучення й особистого зв’язку та ЗМІ зокрема, змінюють кількісно структуру людського спілкування, зменшуючи кількість його перешкод, які забирають сили та час носіїв людських взаємин. Навіть і ця так би мовити механічна інтенсифікація людського спілкування вже тягне за собою прискорення вдосконалення його правил. Вплив же на даний процес вдосконалення людських взаємин інформаційних технологій, додатково до механічної інтенсифікації, має виражено якісний характер.

 

Це дає привід для того, щоб побачити суть людського прогресу як вдосконалення суто людських духовних людських відносин, тобто що якраз цим і був — в усі часи існування людини — справжній людський прогрес, чим і пояснюється мало сказати гігантське значення для розвитку людства такого найвищого досягнення людського Духу, як: “Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе!” (Новий Заповіт, GAL 5:14).

 

А розвиток господарських взаємин крок за кроком невідворотно створює — вже створив — необхідні умови для повернення ієрархії людських цінностей через сім (цифра умовна) поколінь після свого початку, знов у свій нормальний природний стан, тобто для повноцінного повернення в основу основ реально діючої системи суспільної оцінки людських цінностей на своє законне місце, деякий час зайняте господарськими взаєминами, родових взаємин, а в сенс людського життя — духовних людських взаємин.

 

Ще одним цікавим висновком, який виводиться з того факту, що “жива мова виконує для своїх носіїв також функцію постійно актуального сховища правил безпосереднього людського спілкування, у вигляді довідника зв’язку понять, головним чином понять, стосовних до характеристик людини і людських взаємин”, і з того факту, що різні мови мають щодо цього різну виразну здатність, є висновок про те, що перерозподіл значимості трьох підструктур (класів спілкування) внутрі сукупності усіх людських відносин, від господарських на користь перш за все духовних (в широкому розумінні цього слова), означає зміну мовних пріоритетів людства на користь найбільш розвинутих і точних, коли йдеться про людину і людські взаємини і тому найбільш придатних для вираження й передачі суто людських почуттів та переживань мов.

 

І оскільки мови впливають на поведінку охоплених ними спільнот тим сильніше, чим більше у них засобів, а інформаційні технології (ІТ) вже сьогодні мають вигляд значно більш потужного інструменту мов, аніж ті, що існували раніше, то висновок про швидку актуалізацію близьким часом особливостей (як позитивних, так і негативних) людських мов в охоплених ними спільнотах, має досить очевидний вигляд. Найближчим до нас негативним прикладом цього є Росія.

 

Сутність даного фундаментального явища сьогодні починає являтись так швидко, як раніше навіть подумати було неможливо. Наприклад - про це прекрасно пам'ятає старше покоління - в період розквіту соціалістичного способу життя під московським управлінням для того, щоб зробити одну копію найневиннішого, чи навіть найпаршивішого документа, потрібно було спершу отримати санкцію спецвідділу, тобто КГБ.

 

Сьогодні ж, оскільки практично зникли проблеми копіювання та розповсюдження не одного чи двох, а мільйонів, чи навіть мільярдів зразків будь-якої інформації і будь-ким (хоч московські оргструктури і працюють не покладаючи рук усіма своїми силами над створенням проблем щодо цього) це ВЖЕ змінило обставини таким чином, що для московської банди убивць стало неможливо так, як раніше, приховувати, з допомогою замовчування, своєї злочинної сутності, найточніше щодо якої 2500 років тому висловився Геродот: “Андрофаги не знають правди і закону у них нема ніякого”.

 

Тепер, уже не маючи змоги по справжньому, тобто ефективно, гальмувати розповсюдження правдивої інформації, вони намагаються глушити її та дискредитувати саме інформаційне середовище з допомогою усебічного масового поширення усіма своїми засобами потоків фальші з будь-якого суспільно значимого приводу, а особливо коли вони до нього прямо причетні, наприклад вкидаючи в інфопростір безліч його хибних версій на будь-який смак. При повній безумовній підтримці, зауважимо, величезної більшості росіян.

 

 

Лідерство США

 

Справжня причина лідерства США в сучасному світі полягає в тому, що саме якраз американці, а не хтось інший, першими реально вносять позитивні зміни у прийняті в суспільстві суто людські взаємини.

 

Саме ця, вражаюче неймовірна для багатьох інших суспільств здатність американського суспільства до швидкого суспільного засвоєння правдивих правил людського спілкування і відкидання хибних, і є тією найвищою цінністю, тим справжнім предметом, яким, перш за все інше, є підстави пишатися американцям. Адже саме за цим вмінням йдуть економічні та інші успіхи та лідерство американського народу в сучасному світі.

 

Звичайно що першими з кризи вийдуть оновленими такі цивілізовані суспільства, які ВЖЕ знають, що таке правда, і в яких через це наріжним каменем суспільного життя є питання про те, вірити, чи не вірити тим чи іншим політикам.

 

Дикунські ж суспільства, які правди не знають і закону в яких нема ніякого — в яких хто з політиків сильніше бреше, у того вищий рейтинг, чудовий приклад чОму — Юлія Тимошенко, незмінно знаходитимуться в самому хвості. І тим далі в хвості, чим більш впливовими будуть усім очевидно що наскрізь брехливі політики, у яких в цивілізованих суспільствах тільки один шлях, тобто найкращий для них шлях — в швидке, повне, міцне й остаточне забуття, оскільки нормальна цивілізована людина ніколи не віддасть, навіть й гадки віддати не матиме свого голосу як за політика, стосовно якого точно відомо, що він свідомо й обдумано бреше народу, до влади над яким рветься, так і за політичну силу, яка не бажає з таким політиком розлучатися.

 

 

Вихід з кризи

 

Страх і паніка, внаслідок яких дуже хочеться сильної руки та доброго дядю — це нормальний, здавна звичний прямий наслідок відсутності розуміння швидких потужних непрогнозованих процесів, які охопили цілий світ.

 

А тим часом рецепт виходу з кризи не простий, а дуже простий: ти справді віриш, що людина, за яку ти збираєшся віддати голос, говорить правду? Якщо ні, значить ти голосуєш за брехню. Скажи це чесно і відверто й вголос: "я хочу щоб була брехня і злодійство, тому голосую за брехуна (брехуху)".

 

Не сподівається ж хтось всерйоз, що в результаті обрання брудного, очевидного й усім видного брехуна (брехухи) на найвищу в державі посаду всюди почне бути справедливість, правда, чесність і закон? І коли твій голос зіллється з іншими подібними голосами в потужний хор, значить житимемо в дикій країні, якій до цивілізації — як до неба рачки, тобто постійно в кризі.

 

Хочеш щоб криза була подолана? Не віддавай свій голос брехунам — це єдиний спосіб нам всім опинитися в країні, яка належить до цивілізованого світу.

 

Не вір, що усі політики є підлими людьми, брудними брехунами. Це так нам підло брешуть на нормальних людей справді брехливі політики, разом із своїми посіпаками, щоб таким чином ніби як зрівнятися з нормальними, тобто небрехливими політиками.

 

Що ж до того, що: "Глобальна криза потребує глобальної регуляції.", то ось це і є глобальна регуляція, глобальнішої — абсолютно незалежно від того, віруюча Ви в Бога людина, чи віруєте, що Бога нема — глобальнішої регуляції все одно бути не може: "GAL 5:14 Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе!". Цей Закон означає не тільки не вбивати, не чинити перелюбу, не красти, не свідкувати неправдиво на свого ближнього, не жадати дому ближнього свого ані всього, що ближнього твого, але й і багато чого такого справді людського іншого іще, чого усього наперед й передбачити ніяк не можна, в безліч життєвих обставинах, частенько таких оригінальних, яких неможливо навіть і уявити доти, доки вони не настануть.

 

І саме ця глобальна регуляція одночасно є і найлокальнішою з усіх, необхідних для того, щоб подолати кризу всередині себе і допомогти це зробити іншим.

 

 

Література

 

"Філософія щастя" https://goo.gl/SBAC5y , російський переклад: https://goo.gl/4bhbYi

 

 

 

Коментарі

Немає коментарів
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі