П'ятниця, 11:18, 30.03.12

Рейтинг
9 0
Переглядів
2763

0
0

Скопіював цю статтю із газети "ZIK", оскільки вона перекликається із попереднім матеріалом, розміщеним мною !

Гучна боротьба з корупцією і зловживаннями у львівській міліції триває лише на папері. Чому судді виправдовують «перевертнів у погонах»?

untitled-21_b3622.jpg

Побиття та хабарництво, «дахування» і прикривання злочинів. А ще підробка документів, шахрайство, перевищення повноважень і зловживання службовим становищем. І це неповний перелік злочинів, вчинених співробітниками міліції на Львівщині за минулі три роки. Про затримання чергових «перевертнів у погонах» гучно повідом­ляють усі ЗМІ, але що відбувається потім? 

Розслідування ZIKу свідчить: екс-правоохоронцям практично завжди вдається уникнути відповідальності за скоєне. Допомагають їм у цьому… судді.

Державна служба боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ), як очевидно з її назви, покликана боротися з економічною злочинністю, зокрема з хабарництвом. Але з ким поведешся, як кажуть, від того й наберешся. Так сталося і з лейтенантом Василем Пришляком, тепер уже колишнім співробітником ДСБЕЗ Сихівського райвідділу міліції. Його арештували під час отримання хабара від пі­дозрюваного у шахрайстві в обмін на те, що він не порушуватиме кримінальної справи.

За вироком судді Василя Головатого у Сихівському райсуді Пришляк отримав п’ять років позбавлення волі. Натомість Апеляційний суд Львівської області (судді Тадей Пайонкевич, Василь Галин та Анатолій Вовк) цей вирок скасували і скерували справу на повторний розгляд – до іншого судді. Суддя Сергій Борейко ніби й підтвердив вирок колеги – п’ять років в’язниці, але одночасно… взагалі звільнив Пришляка від ув’язнення, призначивши йому випробувальний термін. Тобто достатньо протягом цього терміну не вчинити ще одного злочину – і про ув’язнення можна забути.

Прокуратура намагалася опротестувати цей вирок, але судді були послідовними. У квітні 2011 року з вироком Борейка погодилися судді апеляційного суду – Ірина Партика, Олександр Яременко та Володимир Данко.

У квітні 2005 року у Личаківському райвідділі міліції двоє співробітників районного ДСБЕЗ (Качур і Панькевич) майже добу катували в кабінеті працівника АЗС. Били руками, ногами, підвішували на металевій вішалці – вибивали зізнання. Лише через шість років (!), у квітні 2011-го, у цій справі було винесено вирок. На той час Качур із Панькевичем уже звільнилися з органів за власним бажанням. Так-от, суддя Шевченківського райсуду Василь Кавацюк, визнавши екс-міліціонерів винними у зловживанні службовим становищем і насильстві, за що передбачено не менше п’яти років позбавлення волі, також… звільнив їх від покарання, призначивши дворічний іспитовий термін.

Показовою є і справа капітана міліції Івана Кіщака, колишнього начальника підрозділу БНОН (боротьби з незаконним обігом наркотиків) Сихівського РВ. Його визнали винним у зловживанні службовим становищем і шахрайстві. Кіщак вимагав дві тисячі доларів у неповнолітньої, яка проходила у кримінальній справі щодо грабежу як одна з потерпілих. Він погрожував дівчині, що перекваліфікує її у співучасники злочину.

У березні 2010 року вироком Сергія Лєсного, голови Сихівського районного суду, Івана Кіщака (на той час уже пенсіонера МВС) звільнено від відбуття покарання з однорічним іспитовим терміном. 

Суддя Лєсной приймав рішення також і у справі колишнього «опера» карного розшуку Сихівського райвідділу міліції Остапа Палька, якого ще наприкінці 2009 року визнали винним у вимаганні й отриманні хабара. З легкої руки Лєсного Палько теж отримав вирок з іспитовим строком.

Узагалі серед львівських міліціонерів зловживання службовим становищем, схоже, поширене явище. Скажімо, начальник міліції громадської безпеки Залізничного райвідділу підполковник Олександр Данчівський теж попався на такому. У райвідділі порушили кримінальну справу за фактом шахрайства. За оперативною інформацією, до злочину могла бути причетна одна жінка. Переконавши її, що кримінальну справу порушено проти неї (а не за фактом), Олександр Данчівський вимагав від жінки хабара в обмін на закриття справи.

Попри зібрані слідством докази очевидного зловживання службовим становищем, суддя Галицького райсуду Олег Юрків визнав Данчівського винним лише у хабарництві і звільнив його від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, призначивши трирічний іспитовий строк. Таке м’яке покарання підтвердив і апеляційний суд. Відтак Данчівський звільнився з органів – від гріха подалі. 

У Львові виправдовують не лише колишніх, а й теперішніх міліціонерів. 

Наприклад, лейтенант карного розшуку Залізничного РВ І. Букіль, розслідуючи справу про побиття, сам склав і від імені потерпілого підписав усі документи про відмову від судмедекспертизи та дачі свідчень, на основі чого відмовив у порушенні кримінальної справи. Лейтенант своєрідно пояснив причину своїх дій – мовляв, насправді потерпілий підписав усі документи сам, але він їх… загубив. Тому власноруч «по пам’яті» відновив і підписав документи.

Голова Залізничного райсуду Євген Мусієвський, розглядаючи цю справу, повністю виправдав лейтенанта, зазначивши, що хоча факт підробки документів і був, але цими діями не завдано шкоди потерпілому. 

Таке відбувається не лише у Львові. Скажімо, Кам’янсько-Бузький райвідділ останніми роками теж «лихоманить». І це не дивно – кількох високопо­ставлених офіцерів звинувачували у вчиненні злочинів. 

До прикладу, 27 грудня 2011 року Червоноградський міський суд (суддя Степан Мелешко) визнав винним С. Кончука, екс-першого заступника начальника цього райвідділу. Звинувачення – службова недбалість, складення та видача завідомо неправдивого документа. Покарання – штраф 5 тис. грн. А завдяки амністії міліціонера звільнили навіть від цього стягнення… 

Насправді дії підполковника Кончука підпадали під визначення «зловживання владою» – він майже три тижні відмовлявся реєструвати факт крадіжки 90 тис. грн, фактично покриваючи злочин. У результаті таких дій підполковника злодієві вдалося уникнути покарання.

У липні 2008 року у Кам’янсько-Бузькому районі стався кричущий випадок – із вогнепальної зброї було поранено в живіт хлопчика. Але керівник місцевого райвідділу підполковник Ігор Калуцький та його підлеглий лейтенант Володимир Івашків, аби «не псути звітності», просто приховали цей злочин і відмовили в порушенні кримінальної справи. За даними слідства, це призвело до втрати слідів злочину та дало змогу особі, яка його скоїла, уникнути відповідальності.

Слухали цю справу у Жовкві, де суддя Світлана Копняк звільнила Калуцького й Івашківа від покарання у вигляді позбавлення волі, призначивши випробувальний термін на два роки…

М’якість покарань призводить до очевидних наслідків – міліціонери й надалі вчиняють злочини. СБУ Львівщини, органи прокуратури та відділ внутрішньої безпеки УБОЗ викривають чергових «перевертнів у погонах». Наприк­лад, як повідомляла прокуратура Львівської області, у квітні 2011 року скеровано до суду кримінальну справу, порушену стосовно Ігоря Клепача, колишнього начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ, за фактами зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень. Звинувачують його в організації незаконної реєстрації транспортних засобів, незаконному допущенні іноземців до складання іспитів на отримання водійських прав. Прокурори з’ясували, що внаслідок дій підсудного державний бюджет втратив понад 45 млн грн податків.

Незабаром стане відомою доля міліціонерів карного розшуку на Львівській залізниці. «Транспортники» у складі організованої групи прикривали розтрату дизпалива працівниками ДТГО «Львівська залізниця». Під час слідства з’ясували‚ що міліціонери при виявленні та затриманні осіб, які крали пальне на залізничних об’єктах, за хабарі не притягували їх до передбаченої законом відповідальності. Задокументовано отримання міліціонерами 20700 доларів і 126 800 грн.

Масовість призначення суддями Львівщини невиправдано м’яких покарань екс-міліціонерам вражає. І свідчить не про поодинокі випадки, а про загальну тенденцію, яка не перший рік триває в судочинстві. Здебільшого судді вважають за потрібне звільняти «перевертнів у погонах» від відбування основного покарання – позбавлення волі, призначаючи випробування з іспитовим терміном. У народі це називають «умовним» засудженням. 

Також поширеною практикою у судових справах щодо працівників міліції є призначення суддями покарання, м’якшого від найлегшого можливого. А таке аргументують низкою причин: маленька дитина чи старенькі батьки, котрі потребують догляду, захворювання (або інвалідність) членів сім’ї та самого підсудного, позитивні характеристики та нагороди, тривалий стаж роботи у правоохоронних органах та інше. Завдяки суддям «перевертні у погонах» отримують за злочин, який карається ув’язненням на 5-12 років, лише два роки. У випадку з організованою злочинною групою міліціонерів УБЗПТЛ Львівщини (у складі Юрія Бурковського, Андрія Війтовича і Тараса Чупи), котрі «дахували» повій, екс-правоохоронці отримали від 3,5 до 4 років, хоча тільки за один зі злочинів, у вчиненні яких їх визнано винними, передбачено від 8 до 12 років за ґратами!

Боротьба з корупцією по-львівськи

За інформацією прокуратури, 2011 року суди Львівщини винесли обвинувальні вироки стосовно 26 співробітників правоохоронних органів, зокрема 18 міліціонерів, чотирьох податківців, двох митників, співробітника прокуратури і співробітника суду.

Із 26 злочинців реально позбавлено волі лише вісьмох, причому четверо з них отримали покарання, менше від мінімального. 

13 правоохоронців засуджено «умовно» – їх звільнено від ув’язнення з випробувальним терміном, п’ятеро відбулися штрафом.

У прокуратурі Львівщини стверджують, що систематично оскаржують невиправдано м’які вироки правоохоронцям. 

Тарас Зозулінський
газета ZIK
 №11 (22 березня 2012р.)

фото: М. Стрільців

Коментарі

Не может такого быть в Галичине, колыбели украинства, потому шо не можеть быть никогда!!(((
+3

Увы - ЭТО есть!
+3

И у Вас тоже - ЭТО есть!
+4

І не просто "єсть" -
у них цього в два рази більше на душу населення.
Що й цілком природно, у них повинно бути більше.
-3

ну у нас то понятно, ежеле у нас на весь Днепр один Петро Дорошенко оказался свидомым)))
-3

О. Стрілець 11:45 +1
непонятно тока откуда в Галичине.
Мабуть всё от Мрачного Беса Стрельца всё идёт))
+3

Що ж тут незрозумілого, Дніпровець?
Тут усе прозоро-елементарно.
Навіть якщо народ культурний - злочинці всеодно є.
Завжди і скрізь. Он навіть у Норвегії Брейвік знайшовся.
Але якщо народ дичавіє - їх стає БІЛЬШЕ.
От тому у вас їх і більше, ніж у Галичині,
у вас подичавілих більше.
Якщо довільно взяти 10 мєнтів, та подлубатися в їхній діяльності, більшість (6-7) може спокійно "претендувати" років по 8-10 на рило. Решта "задовольниться" 2-3 роками. Один з 50-ти - відбудеться умовним...

І, може, лише 1 з 100 виявиться чесним ідеалістом.
+1

Це не Білорусь!
Т. зв. "честь мундира" понад усе(!
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі